Ліві радикальні божевільні!

Два тижні тому була здійснена спроба замаху на кандидата в президенти США. Після цього пролунали засудження політичного насильства та заклики до єдності. Однак менш ніж через два тижні цей самий кандидат почав підбурювати до розбрату, говорячи про «ліві радикальні божевільні», ультралібералізм і аборти.

Я маю сказати, що не зовсім розумію, як ці заяви можуть сприяти єдності. Як це повинно об’єднати протилежні погляди? Я також не розумію, чому ультралібералізм вплітається в ці образи.

Цікаво, як використовуються ці префікси «ультра-» і «радикально-». Ультралібералізм. Радикальна правиця. Радикальна лівиця… Що це взагалі означає? «Радикальна правиця» здається якимось прізвиськом для націоналізму, що, звісно, є нісенітницею. Націоналізм — це просто націоналізм; він не є особливо правим чи лівим. Відповідно, «радикальна правиця» насправді повинна означати «надмірну приватизацію» або щось подібне. Думки різняться щодо того, чи це добре, чи погано. «Радикальна лівиця» означала б у такому разі «надмірне державне управління».

Слова мають значення. Кожне слово має певне значення в нашій мовній свідомості, і це значення відрізняється від людини до людини. Наприклад, для мене термін «ультралібералізм» є відносно позитивним, тоді як інші можуть вважати його дуже негативним. Але це може бути тому, що ми не маємо спільного розуміння того, що таке лібералізм, не кажучи вже про його крайнощі—проте якось нам все одно доводиться використовувати те саме слово, щоб описати це різне значення.

Це стосується багатьох слів, навантажених оцінками. Це означає, що щоразу, коли ми стикаємося з такими словами, ми повинні запитати себе, яке справжнє значення стоїть за ними. Можливо, цей кандидат у президенти насправді має добрі наміри, коли говорить про «ліві радикальні божевільні», можливо, він намагається сіяти розбрат, або, можливо, він просто точно використовує ці слова в даному контексті?

Контекст має значення. Дуже легко знайти всіляких божевільних, як у підручниках історії, так і в сучасних подіях. Сам кандидат у президенти, ймовірно, є одним із них, якщо бути абсолютно чесним. Це певне божевілля—погрожувати підірвати столиці інших країн, якщо вони не поводитимуться належним чином. Але навіть якщо було б доцільно назвати кандидата в президенти божевільним, це не допомогло б дискусії. Водночас є вимоги до політиків говорити чітко.

Я вважаю, що політики повинні говорити чітко й не боятися використовувати сильні слова. Але люди повинні мати змогу пояснити, чому використання такого сильного вислову є доцільним. Це досить простий запит. Коли використовуються сильні слова, ніхто не запитує, чи є підстави для цього виправданими.